Баскетбольний м’яч — це наповнений повітрям м’яч сферичної форми для гри у баскетбол.
Баскетбольні м’ячі вар’юються у розмірах від дуже малих рекламних примірників діаметром у кілька дюймів до надвеликих м’ячів діаметром до 30 см, застосовуваних у тренуванні. До прикладу, м’яч у звичайній школі матиме близько 69 см, тоді як м’яч Національної баскетбольної асоціації вже сягатиме 74 см. Затвердженим стандартом НБА є м’яч окружністю від 74.9 до 75.8 см.
Крім майданчика та кошиків, баскетбольний м’яч є єдиною одиницею спорядження, необхідного для гри у баскетбол. Впродовж гри, м’яч постійно відбивають, передають у повітрі іншим гравцям та до кошика. З цього випливає, що він повинен бути тривким та легким для тримання.
Майже всі баскетбольні м’ячі мають внутрішній надувний мішок, зазвичай огорнутий шарами волокна та покриттям, зробленим зі шкіри (традиційно), ґуми або штучних сполук. Як і більшість надувних м’ячів, баскетбольний теж має невеликий отвір, що дозволяє зменшувати або збільшувати тиск.
Поверхню м’яча майже завжди поділено “ребрами” — заглибленнями, зазвичай пофарбованими у контрастний колір. Традиційною кольоровою схемою є помаранчева поверхня з чорними ребрами та, можливо, логотипом.
Загалом, баскетбольні м’ячі призначено для використання у приміщенні (переважно зі шкіри або поглиначів) та для будь-яких типів поверхонь (переважно з ґуми або тривких сполук). Перші є зазвичай значно дорожчими через вартість матеріалів. Абразивність асфальту, бруд та волога сприяють швидкому руйнуванню таких м’ячів, тому для непрофесійної гри на дозвіллі рекомендують використовувати другий тип. Останній потребує більшого наповнення повітрям для підтримання необхідного рівня тиску за холодніших погодних умов.
Історія
До 1929 року в баскетбол грали футбольними м’ячами. Перші баскетбольні м’ячі було зроблено зі зшитих докупи відрізків шкіри та ґумовим мішком усередині. Шкіру вистелювали тканиною для підтримки та однорідності. Аж до середини 50-х років XX століття м’ячі були темно-коричневими.
Але в 1957 році в правила внесли зміни і зобов’язали команди грати м’ячами натурального жовто-коричневого кольору, або чисто жовтого кольору. Такий стан справ не влаштовував тренера Батлерського Університету Пола Хінклі. Йому хотілося, щоб м’яч був більш помітний, як гравцям, так і глядачам. Тому він взявся за роботу і в 1958 році спільно з компанією Spalding випустив помаранчевий м’яч, який тут же випробували в фіналі студентської ліги NCAA. Мабуть новий м’ячик сподобався всім і вже на наступний рік помаранчевий колір був занесений в правила!
В період від 1967 до 1976 року Американська баскетбольна асоціація використовувала відмінний червоно-біло-синій м’яч, який можна зустріти й тепер.
Що нам говорять сучасні правила?
У пункті правил №7 (Баскетбольне обладнання) написані такі рядки:
7. БАСКЕТБОЛЬНІ М’ЯЧІ
7.1 Для Рівнів 1 і 2 зовнішня поверхня м’яча повинна бути виготовлена з природної, штучної, комбінованої або синтетичної шкіри. Для Рівня 3 зовнішня поверхня м’яча може бути виготовлена з гуми.
7.2 Поверхня м’яча не повинна містити шкідливих барвників (групи хімічних речовин AZO), розчинних з’єднань важких металів (EN 71-3, див. Посилку [4]), фталатів і речовин групи PAH (поліциклічних ароматичних гідрокарбонатів).
7.3 М’яч повинен:
• Мати сферичну форму, не більше як з 12 чорними швами, не ширшими 6,35 мм, і мати єдиний відтінок помаранчевого кольору або комбінацію помаранчевого і світло-коричневого кольорів, схвалену ФІБА.
• Бути накачаним до такої величини тиску повітря, щоб при падінні на ігрову поверхню з висоти приблизно 1800 мм, виміряної від нижньої точки м’яча, він відскакував на висоту не менше 1200 мм і не більше 1400 мм, яка виміряна від верхньої точки м’яча.
• Бути промаркованим цифрою, яка відповідає його розміру.
7.4 Для всіх чоловічих змагань в усіх категоріях довжина окружності м’яча повинна бути не менше 749 мм і не більше 780 мм (розмір 7). Вага м’яча повинна бути не менше 567 г і не більше 650 г.
7.5 Для всіх жіночих змагань в усіх категоріях довжина окружності м’яча повинна бути не менше 724 мм і не більше 737 мм (розмір 6). Вага м’яча повинна бути не менше 510 г і не більше 567 г.
7.6 Для всіх змагань з міні-баскетболу в усіх категоріях довжина окружності м’яча повинна бути не менше 690 мм і не більше 710 мм (розмір 5). Вага м’яча повинна бути не менше 470 г і не більше 500 г.
7.7 Окрім того, для перевірки відповідності викладеним вище вимогам мають бути проведені такі випробування:
• Тест на витривалість матеріалу під дією сили.
• Тест на дію температури.
• Тест на витікання повітря з клапана.
• Практичний тест.
• Тест на належний контакт поверхні м’яча з руками гравця.
• Тест на належний колір і маркування.
Випробування проводять у нормальних умовах (температура повітря 23° C, відносна вологість повітря 50%, атмосферний тиск від 860 до 1060 гектопаскалей), межа допустимої погрішності вимірювальних приладів не більше 2%.
Інформацію підготував – Мельник О.
